Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова в Житомирі  - це місце, де знаходять для себе щось цікаве  дорослі й малі, куди  неодмінно приводять своїх гостей житомиряни. Сюди приходять діти, щоб поринути у світ космічної казки, не забувають сюди дорогу і їх батьки, і люди старших поколінь.
Пишаючись своїм музеєм, житомиряни вбачають космічну закономірність у тому, що саме в їх місті на початку століття, у 1907 році, народився майбутній засновник практичної космонавтики Сергій Корольов.        Саме в Житомирі в 1970 році було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова. В єдиному пориві, всім миром створювали його. І музей цей став улюбленим дітищем житомирян, окрасою й гордістю міста та області.
Прийшовши в музей, ви почуєте розповідь про життя і діяльність засновника практичної космонавтики, талановитого вченого, інженера Сергія Павловича Корольова. Це буде розповідь про те, як колись у Радянському Союзі зароджувались ракетобудування і космонавтика,  як робили свій вклад у цю справу науковці України.  А ще ви переконаєтесь, що це не просто музей історії техніки, це - музей Людини, що вміє, долаючи труднощі й численні перепони, створювати чудеса техніки, це музей  здійсненої мрії.
В житті Корольова вражає одне  протиріччя. З одного боку його життя - точне відображення епохи. Він, здається, приріс до неї навічно, невідривно, пізнавши її тріумфи, але й випивши до дна гіркий келих її бід. Його біографія - це конкретизована в одній людині біографія країни.
Нерідко Корольова порівнюють з полководцем - за здатність згуртувати, повести за собою людей, вибрати стратегічний напрям, передбачити наслідки, взяти на себе відповідальність, врешті, піти на ризик. А ще - це була дивної сили духу людина, безмежно віддана своїй мрії, своїй справі.
Сергій Павлович Корольов стояв біля витоків практичної космонавтики не тільки з точки зору створення якісно нової космічної техніки, а й з точки зору становлення космічного мислення, основаного вже не тільки на теоретичних положеннях, а й на практичному досвіді. То ж природно, що  в музеї його імені космонавтика постає перед нами якісно новою галуззю людської діяльності. Такою, що вплинула не тільки на швидкий ріст науково-технічного прогресу у всьому світі, але й активізувала космічні тенденції в людському мисленні, моралі, духовності, творчості.
Прорив Людини у Космос вплинув не тільки на матеріально-технічну сторону земного життя, але й на духовний розвиток людства. Дедалі більше ми спостерігаємо, як тісно пов»язаний розвиток космонавтики зі зміною світогляду людей. Чим більшою стає кількість людей, які  бачили свою планету з космічної далини, тим більшої сили набирає таке явище, як планетарне мислення. Практична космонавтика багато в чому гостро позначила глобальні проблеми цивілізації і залишається одним з перспективних напрямків людської діяльності в майбутньому.
Тому не тільки про новини космонавтики можна дізнатися в музеї, не тільки познайомитися з  її історією. Філософія і мистецтво  так само повноправно зайняли тут своє місце. Поряд з науково-практичними конференціями, які збирають звідусіль  науковців і музейних працівників, давно звичними в музеї стали зустрічі з цікавими людьми, вечори поезії й музики, художні виставки, навіть театральні прем'єри. Все це робить  музей осередком культурного та духовного життя міста,  улюбленим місцем відпочинку житомирян.
Визначальною особливістю Житомирського музею космонавтики ім.С.П.Корольова є те, що в програму його діяльності концептуально закладено поєднання природничо-технічного і гуманітарного аспектів. Ця  особливість визначає основні напрямки  роботи музею. Вона ж знайшла відображення в оформленні експозиції «Космос».
В цій експозиції переплітаються, доповнюючи одна одну, переходячи одна в іншу, дві теми: «Україна і космонавтика» та «Людина і Космос». Зразки космічної техніки дають можливість перегортати сторінки історії космонавтики, одночасно розкриваючи вклад науковців України у цю справу. Перед нами постає Людина, яка досліджує природу, навколишній світ. Пізнаючи цей світ, прагне розширити межі своєї діяльності і свого пізнання.
Та з другого боку це Людина, яка шукає своє місце і призначення в цьому світі. Людина, яка пробивається крізь терни до зірок: зі своїми проблемами й потребами, головною з котрих є потреба у творчості. Зародившись тут, ця тема переходить до іншої експозиції - виставочного залу, - обростаючи там конкретикою, виливаючись у творчість певного художника. В експозиції «Космос» це передається  в іншій формі -  концерту, творчого вечора, вистави, - виявляючи все ту ж потребу і той же дар, посланий Всевишнім людині, - здатність творити.
В центрі експозиції «Космос», в басейні з водою, що символізує життя, розміщена Біблія - символ мудрості. Вона  стверджує, що Господь створив людину за образом і подобою своєю. В чому ця подоба? Чи не в здатності й потребі до творчості? Ця властивість дарує людині неспокій душі і часом  навіть неусвідомлене томління, прагнення до чогось дуже важливого. Нездійснене, воно призводить до страждань. Проте воно ж може подарувати і справжнє щастя.
Через Біблію, музику, твори мистецтва приходимо до осягнення етичних принципів. Адже невід»ємним чинником справжнього щастя є любов. Імануїл Кант, в особистості якого гармонічно поєднались природознавець і філософ-мораліст, писав колись, в далекому вісімнадцятому столітті, про нерозривну єдність Всесвіту з внутрішнім світом, мораллю людини: є дві речі, які вражають і захоплюють тим більше, чим довше розмірковуєш над ними, - це зоряне небо наді мною і моральний закон в мені.
І сьогодні, на початку третього тисячоліття, такою ж актуальною залишається істина, що проглядає до нас з глибини століть, такими ж нерозривними є ці два аспекти людського єства: Людина, яка досліджує навколишній світ, невпинно прагнучи розширити межі пізнання, і Людина, яка розкриває своє серце для того, щоб вмістити в нього ближнього, людство, увесь світ, всю світобудову - від травинки й мурашки до далеких галактик.

Інформація сайту: http://www.cosmosmuseum.info/contacts-uа