Палац в Підгірцях — побудований протягом 1635—1640 рр. під керівництвом відомого архітектора Андре дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.[1]
Замок має форму квадрата. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, оточена глибоким ровом та земляними валами

В 1720 р. замок разом з численними селами купує у Костянтина, сина Яна ІІІ Собєського, Станіслав Жевуський. І в 1728 р. його син Вацлав Жевуський починає масштабну реконструкцію Підгорецького замку. Між павільйонами і вежею будуються додаткові приміщення і палац стає триповерховим. Підйомний міст з іншим павільйоном розбираються. Для численних гостей маєтку будується так званий Гетьманський заїзд із сонячним годинником. Вацлав Жевуський зібрав велику колекцію цінних картин та старовинної зброї, перевозить найцінніші речі з Олеського замку. Створюється друкарня, театр. В 1779 р. помирає Вацлав Жевуський, який прожив останні роки, як чернець-капуцин. Відбувається три аукціони по розпродажу майна і на останньому, в 1787 р., Підгірці разом із селами Хватів, Гутище і Загірці викупає син Вацлава Северин Жевуський, який відомий своїми алхімічними дослідами та пошуками скарбів. В цей час замок поступово занепадає. Фактичним власником стає управитель Ремішевський, який поступово розпродає цінності. Такий стан продовжується і за спадкоємця Северина Жевуського Вацлава, який проводить більшу частину часу подорожуючи і гине в 1831 р. В 1833 р. до замку переїздить Леон Жевуський. Він встановлює зірваний дах, двері і шибки. Приводить замок до ладу. Через те, що він був бездітним Леон передає замок князю Євстахію Сангушку за умови, що той реставрує замок. І в 1867—1903 р.р. проводяться ґрунтовні реставраційні роботи.
До 1939 р. тут діяв приватний музей князів Сангушко. В 1940 р., з приходом радянської влади, замок-палац передається Львівському історичному музею. Під час Другої Світової війни палац сильно постраждав. В 1945 р. він був розграбований військовослужбовцями Золочівського гарнізону. В 1947 р. музей було закрито і в 1949 р. відкрито санаторій для хворих туберкульозом. В 1956 р. в Підгорецькому замку стається велика пожежа, яка знищує більшу частину внутрішнього оздоблення, після якої проводятся реставраційні роботи. Надалі тут існує санаторій-для хворих на сухоти(туберкульоз).
Але в 1997 р., завдяки клопотанням громадськості та праці Б. Г. Возницького, Підгорецький замок передають Львівській галереї мистецтв. Того ж року створюється благодійний фонд відродження Підгорецького замку, який очолює Б. Г. Возницький. В фондах галереї збереглося 85 % речей з замку, які планується туди повернути і розмістити у відновленому палаці музей інтер'єрів. На жаль,не вдасться повернути збірку картин західноєвропейських майстрів.За переказами залишки збірки останній з власників вивіз до Сан-Паулу у Бразилію,де були твори майстрів Польщі, Італії,Фландрії,Франції(баталії,портрети,релігійні та алегоричні композиції).
Інтер'єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю красою і пишнотою. Зали та кабінети, які мали назви: Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна, Мозаїчна-відповідали цим назвам. Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собєському. Кімнати прикрашали портрети власників замку, копії Рафаеля, Рубенса, Тіціана, Караваджо. Картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми-"Облога Смоленська" і «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV». Їдальню прикрашали портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, чорний мармуровий стіл на якому хрестили короля Яна ІІІ.
Неповторного вигляду архітектурному ансамблю в Підгірцях надає парк, у зелені якого ховаються і замок, і заїжджий двір та декілька інших споруд. В давнину власне парк справляв на подорожнього значно сильніше враження,ніж сам замок,хоча подібних годі шукати й в Польщі,де чимало панських садиб та замків.Це визнавали й самі поляки,а авторитетний Ян Матейко(1838-1893) навіть зробив замальовку палацу,що збережена.Малював Підгорецький замок й непосидючий Наполеон Орда(1807-1883),онука пана Бутримовича з Пінську,що в Білорусі.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.