Туристичні
послуги

ПАМ’ЯТКА ТУРИСТУ

Фахівці з туризму стверджують: не менше половини проблем любителів подорожей пов'язані з елементарним незнанням традицій тих країн, де вони бувають. Отже, вирушаючи в поїздку, не буде зайвим пригадати відому приказку: "У чужий монастир зі своїм статутом не ходять".
Почнемо з того, що є цілі зведення правил поводження у країнах, об'єднаних релігійними віруваннями, єдиним культурним простором.
Наріжні камені побутової етики - звернення до жінки, манера спілкуватися, стиль одягу, взаємини з алкоголем і так далі.
Мандрівник, будучи істотою допитливою, повинен чітко собі з'ясувати, що він має право фотографувати, а що - у жодному випадку. У Тунісі, наприклад, заборонено знімати президентський палац, в Арабських Еміратах - державні установи, палаци шейхів, військові об'єкти. У Таїланді - Великий королівський палац і храм Смарагдового Будди, образ якого священний. І Боже вас збав видертися на його скульптурне зображення, щоб разом відобразитися на фото! Цей вчинок буде розцінений як блюзнірський. На Кіпрі не дозволяється знімати в монастирях і поблизу демаркаційної лінії, а в музеях слід попросити дозволу в місцевої адміністрації. Будьте ввічливі і вам не відмовлять. А ось за зйомку в єгипетських музеях і гробницях стягується плата.
Тепер інформація стосовно, так би мовити, живої натури. Як відомо, Коран забороняє зображення людини. Проте тяготи поточного життя заставляють когось переступити цю заборону. У тому ж Єгипті за дрібну монету туристам охоче попозують. Але, загалом, в даному питанні іноземцеві варто дотримуватися обережності. Зокрема, на території ОАЕ не варто направляти об'єктив у бік місцевих жінок, що проходять повз Вас. Їх супутники це без уваги не залишать.А ось в Китаї не зрозуміють чоловіка, що поцілував китаянці руку. Не прийнято у них таке! Так, як і інтелігентні знаки уваги тій, що виявилася поруч за загальним столом. Отже послужливе "дозвольте запропонувати вам шматочок качки по-пекинськи" тут не оцінять.

Якщо мова зайшла про систему координат під назвою "чоловік-жінка", то не заважає знов повернутися до Таїланду. Народ там виключно доброзичливий (всі постійно посміхаються, причому добре посміхаються - не підступно), проте публічний прояв ніжності між закоханими суспільством засуджується. Хоча, звичайно, до іноземців не так строгі, як до співвітчизників. І ще пікантний момент: якщо випадково побачите де-небудь в Бангкоку двох молодих людей, що тримаються за руки не потрібно розуміюче усміхатися "усюди ці секс-меншини". Абсолютно не матимете рацію. Так там ходять чоловіки правильної орієнтації, які просто дружать, без всяких там додаткових нюансів.

Наполеглива порада панянкам, які мандрують по таких маршрутах в гордій самоті: будьте напоготові.
Тому що навіть безневинна поїздка в суспільному транспорті може залишити найнеприємніші спогади. Скажімо, в Індії, сівши в майже порожній автобус, самотня жінка, не виключено, через пару хвилин виявиться в густому натовпі пасажирів, що раптово налинули. А в цій ситуації захистити себе від нескромних дотиків практично неможливо. До речі, в цій країні (як і в деяких інших) на зупинках вишиковуються черги, що складаються виключно з жінок. Для них також є окремі зали чекання на залізничних станціях і купе в поїздах.
Велику роль в тому, як до мандрівної жінки поставиться місцеве чоловіче населення, відіграє форма одягу. Ультракороткі спідниці і виразні декольте викличуть відповідний ефект. Скромну манеру одягатися диктують і відвідини святих місць, монастирів тощо. Якщо вже хтось не зовсім до місця одягнений, бажано мати при собі хоч би довгий шарф, в який можна при необхідності задрапіруватися. Чоловікам простіше, хоча деякі обмеження існують і для них. Наприклад, їх не пустять в католицький музей в шортах, а в Ізраїлі в кварталах ортодоксальних іудеїв не схвалять їх появу без капелюха.

Тепер що стосується алкоголю. У країнах, де державною релігією є іслам, є свої правила. Під час мусульманського Рамадана слід утримуватися від куріння, пиття і споживання їжі на вулицях. І взагалі вважається непристойним вживати спиртні напої поза готелем - на вулиці або на пляжі. А ось в Об'єднаних Арабських Еміратах поява в нетверезому вигляді в суспільному місці, взагалі, карається законом.

Варто бути максимально законопокірним. І необхідно мати уявлення про місцеві реалії і священні матерії. Орендувавши машину в ОАЕ, не варто змагатися в швидкості з автомобілем, що має однозначний номер. Це, напевно, засіб пересування шейха або кого-небудь з його близьких.
Обов'язково пригальмуєте і побачивши знак "Обережно: верблюд". Водій, що збив цю високошановану тварину, вимушений буде виплатити господареві не лише його вартість, але і компенсацію за моральні збитки. А власник може виявитися невтішним і захоче стільки, що мало але здасться!
У Єгипті, між іншим, верблюд активно використовується як засіб наживи. Яка-небудь самотня європейка з ентузіазмом підіймається на цю кручу, але знімають її з верблюда лише за окрему платню. Отже задоволення, кінець кінцем, виходить сумнівне.

З країн, де високий ризик бути обікраденим, варто, мабуть, назвати Бразилію, Малайзію, Туреччину. Навіть у Китаї, де, як відомо, в давнину злодіям відрубували руки, ця професія не померла. А ось країни, де вулична злочинність, у тому числі і пограбування, рідкість - це Таїланд, Португалія, Греція. Проте, розслаблятися не варто ніде!
Краще залишити на батьківщині дорогі ювелірні прикраси і гроші (спокійніше користуватися пластиковими картками). Документи варто тримати в сейфі готелю. Не варто також заглиблюватися в незнайомі квартали і глухі вулички. Є міста, де після закінчення робочого дня небезпечно і в діловому центрі (наприклад, в Ріо-де-Жанейро). Словом, береженого Бог береже!

ШЕНГЕНСЬКА ВІЗА

Шегенська віза - документ, що діє в межах країн-учасниць Шенгенської угоди. Шенгенська віза надає всім іноземцям, що легально проживають на території однієї з країн Шенгенської зони, право на короткострокові безвізові візити в будь-яку іншу державу зони, за умови, що вони подорожують з паспортом, що визнається всіма країнами-учасницями угоди, і дозволом на проживання, виданим владними органами країни проживання.

Типи Шенгенських віз
1. Шенгенська транзитна віза.
Видається у випадку, якщо пасажир подорожує транзитом через територію однієї або декількох держав Шенгенської зони. Термін дії: 1-5 днів. Дозволене число в'їздів на територію Шенгенської зони: 1 або 2.

2. Шенгенська короткострокова віза.
Видається у випадку, якщо хтось їде в країни Шенгенської зони для відпочинку, покупок, у справах, для відвідин родичів тощо на термін не довший, ніж 90 днів. Може бути одноразовою (дозволено 1 в'їзд) або багаторазовою (декілька в'їздів).

3. Національна довгострокова віза.
Видається посольством відповідної країни у випадку, якщо з різних причин (робота, навчання, наявність чоловіка-громадянина країни тощо) хто-небудь має намір жити в країні довше, 90 днів. Має на увазі можливість багатократного в'їзду.

4.Транзитна віза аеропорту.
Видається громадянам низки африканських і азіатських країн (Афганістан, Заїр і ін.) як дозвіл на перебування лише на території міжнародної транзитної зони аеропорту країни-учасника Шенгенської зони. Не дає права доступу на територію країн Шенгенської зони. Громадян країн колишнього СРСР не стосується.

У посольстві якої країни треба отримувати візу?
За візою необхідно звертатися до посольства тієї країни, яка є основною метою поїздки. Якщо поїздка охоплює кілька країн і визначити основну немає змоги, то необхідно отримати візу тієї країни, яка є першою в маршруті.
На практиці це означає наступне: якщо хто-небудь їде до Франції, прямуючи транзитом через Німеччину, то він повинен отримати французьку візу, а якщо, наприклад, хтось їде спочатку на декілька днів до Німеччини в гості, а потім на декілька днів у справах до Франції, він повинен звернутися до Посольства Німеччини і надати документи, що стосуються як німецької так і французької частин поїздки. В такому випадку він отримає візу на весь термін поїздки.
Треба зазначити, що якщо спершу після початку видачі шенгенських віз ці правила особливо не контролювалися, тобто отримавши візу, наприклад, Іспанії, мандрівник летів в будь-яку з країн, то зараз можуть виникнути проблеми при перетині кордону, а з більшою вірогідністю виникнуть серйозні проблеми при наступному здобутті візи.
Тому, навіть якщо турист нічого не порушив, а їздив, наприклад, по французькій візі до Франції, але поїздом через Німеччину (на його візі є лише відмітки німецької погранслужби), варто зберегти які-небудь докази перебування у Франції (чеки, рахунки з готелю, фотографії тощо), щоб при наступному зверненні за візою співробітникові консульства можна було довести свою лояльність.

Процедура оформлення дитячого проїзного документа для тимчасового виїзду за кордон

Дитина може поїхати на відпочинок до іншої країни після виготовлення дитячого проїзного документа для тимчасового виїзду за кордон, або після виконання процедури вклейки фотографії неповнолітньої дитини в закордонний паспорт батька або матері. Якщо відпочивати з дитиною їде лише один з батьків, то до документів додається нотаріально завірена згода іншого з родичів про те, що він чи вона згідні на подорож дитини за кордон.
Якщо ж на відпочинок з дитиною їде дідусь чи бабуся дітей, або керівник групи, то необхідними є нотаріально завірені на їх ім’я доручення від обох батьків на виїзд дитини за кордон.

Процедура вклеювання фотографії дитини в закордонний паспорт батьків.
Для цієї процедури необхідні: заяви обох батьків, дві фотографії дитини, свідоцтво про її народження і ксерокопія свідоцтва про народження, яка завіряється особою, що приймає документи. Після цього оригінал одразу ж повертається заявнику. У разі відсутності одного з батьків, потрібна також нотаріальна згода на вклейку фотографії дитини в закордонний паспорт іншого з батьків.
Інформація щодо дитини віком до 5 років вписується у закордонний паспорт батьків, причому обов’язково додається свідоцтво про народження дитини. Також за клопотанням батьків (законних представників) фотокартка дитини, яка виїжджає разом з ними, може бути вклеєна в їхні закордонні паспорти після досягнення дитиною 5-річного віку. Дані про дитину та вклеєна фотографія завіряються візовою печаткою.

Що ж стосується проїзного дитячого документа, то для його виготовлення потрібно три фотографії дитини, нотаріально завірені клопотання батьків, свідоцтво про народження дитини, його ксерокопія та оплата, встановлена законодавством.

Туристу до нотатника. Перелік документів, необхідних для подорожі за кордон, та вимоги до них

1) Акуратний неушкоджений закордонний паспорт (термін дії не менший, ніж 90 днів на момент закінчення подорожі) з наявністю вільних сторінок для візи і штампів.
2) Кольорове фото розміром 3,5х4,5 см на білому фоні без куточка. Не скановане! Фотографія повинна бути хорошої якості, не старша, ніж 3 місяці!
3) Анкетні дані. Анкета посольства повинна бути підписана власноручно.
4) Копія внутрішнього паспорта всіх сторінок, де є відмітки.
5) Копія свідоцтва про народження та про шлюб.
6) У дітей, віком від 14 (16) років повинен бути власний проїзний документ.
7) Фотографії дітей, яким виповнилося 5 років, повинні бути вклеєні в закордонний паспорт батьків або діти повинні мати власний проїзний документ.
8)Довідка з місця роботи (на фірмовому бланку з реквізитами) із зазначенням окладу, посади, завірена оригінальною печаткою. У довідці обов'язкова фраза про те, що на період поїздки робоче місце зберігається.
9) Копія трудової книжки, завірена печаткою підприємства.
10) Довідка про доходи за останні 6 місяців, у випадку наявності банківського рахунку-виписка про стан рахунку.

Для приватних підприємців: нотаріально завірена копія свідоцтва про реєстрацію ПП + оригінал довідки про доходи за останній звітний період (з податкової інспекції), оригінальна довідка з банку про наявність і стан рахунку.

Для студентів та школярів: довідка з місця навчання, в якій повинно бути зазначено, що в даному навчальному закладі на період поїздки немає навчального процесу, а також довідка з місця роботи одного з членів сім'ї, де є фраза про те, що він фінансує поїздку свого родича.

Для безробітних і домогосподарок: виписка з банку про наявність рахунку, залишок на рахунку, або довідки з місця роботи одного з членів сім'ї, де є фраза про те, що він фінансує поїздку свого родича.

Для пенсіонерів: копія пенсійного посвідчення, оригінал довідки про пенсію за останні 3 місяці, довідка з місця роботи одного з членів сім'ї, де є фраза про те, що він фінансує поїздку свого родича.

У разі, коли сумарні доходи за 6 місяців недостатні (уточнюйте необхідну суму, залежить від країни) необхідно підтвердити фінансове забезпечення одним із таких документів:
1) Оригінал довідки про наявність виписки про стан банківського рахунку
2) Тревел-чеки
3) Оригінал довідки про доходи одного з найближчих родичів, разом із заявою родича про повне фінансування туристичної поїздки
4) Копії документів, що підтверджують наявність власності (квартира, машина, земельна ділянка)

Для дітей до 18 років потрібна копія нотаріально завіреного дозволу від обох батьків на виїзд дитини за кордон, в нотаріальному дозволі обов'язково вказати терміни і країну(або країни) поїздки.
Потрібно взяти оригінал довіреності в поїздку для пред'явлення на кордоні.

Перед подачею документів, уточнюйте повний перелік документів та вимоги до них у менеджера. Заявка вважається дійсною за наявності підписаного договору і 50% передоплати.